Селище Носиківка, у якому зберігся палац Щеньовських, має давню історію. Воно вказане ще на мапах Боплана, у середині XVII століття, під назвою Nosikovka, а володіли цією землею відомі польські роди: Замойські, Конецпольські, Любомирські…

Ситуація змінюється після польського повстання 1831 року: серед його учасників був Генрік Любомирський, тож його було покарано і позбавлено права на маєток. Село переходить до родини Чарнецьких. Спочатку паном стає батько, потім до 1892 року землями володіє його син, С.М.Чарнецький. Саме він продає свій маєток пану Коревицькому, а частину землі – С.Щеньовському.

Родина Щеньовських була відома далеко за межами Вінничини. Батько Станіслава, Ігнацій Щеньовський, був відомим польським цукрозаводчиком, інженером, державним діячем. В історії країни він залишився як засновник та президент Товариства взаємного страхування цукрових заводів Польщі, а пізніше – як міністр промисловості та торгівлі Польщі. Ігнацій мав великий маєток і палац у Капустянах, поблизу Гайсина, тож і його старший син вирішив побудувати родинне гніздечко на Вінничині.

Наприкінці XIX століття С.Щеньовський заклав у Носиківці великий парк зі ставком, побудував палац. Згодом, викупивши все село та прилеглі землі у Коревицького, він стає одноосібним власником величезного маєтку. Тут він жив з сім’єю, тут народилися його сини Ольгерд та Владислав.

Під час Першої світової війни Станіслав Щеньовський загинув на фронті, а його дружина Людвіка з синами у 1918 році емігрувала до Закопанє.

У палаці, який втратив власників, у різні часи розташовувалися лікарня, аптека, школа, відділення зв’язку. Останні роки будівля пустує, вона повністю занедбана, руйнується, територія навколо заросла травою та чагарником. Від розкішного палацу мало що залишилося – зовнішні стіни, колони, ліпнина, але маєток і досі викликає увагу туристів своєю архітектурою.