Мурафа. Невелике село на Поділлі, де між пагорбами ховається справжній скарб — старовинний домініканський монастир. Його видно ще здалеку: білосніжний фасад із двома вежами немов стереже місцевість, як це було ще кілька століть тому.

Відеоогляд

Запрошуємо вас на віртуальну прогулянку Домініканським монастирем у Мурафі. На відео — велична святиня, її монументальний фасад, давні мури та архітектурні елементи, що збереглися крізь століття.

Навіть без кадрів з інтер’єру ви зможете відчути дух цього місця — тишу, спокій і подих епохи, які панують у кожному камені.

Від дерев’яного костелу — до барокової перлини

Почалося все ще у XVII столітті — 1624 або 1627 року. Перший храм був дерев’яним, але з приходом буремних часів — польсько-козацьких війн — він зазнав значних руйнувань. Лише у XVIII столітті монастир отримав друге дихання: його не просто відбудували — створили величну базиліку в стилі бароко.

Головна споруда — костел Непорочного Зачаття Діви Марії — вражає й сьогодні. Це велика, білосніжна базиліка з двома високими вежами, бароковим фронтоном, пишними завитками і балюстрадою. Архітектура не просто красива — вона розповідає історію.

А монастир — оборонний?

Історики досі сперечаються: оборонні башти й мури з’явилися одразу чи пізніше? Одне ясно: монастир мав оборонну функцію. Про це свідчать і бійнички вздовж стін, і масивні башти на кутах периметру, і товсті мури з місцевого вапняку. Особливо добре збереглися східна й південна частини комплексу.

Усередині — інший світ

Зайшовши до костелу, потрапляєш у простір, де час зупинився. Восьмистовпна базиліка прикрашена коринфськими пілястрами з позолоченими капітелями, органом із завитками, гербами Потоцьких та Грохольських на арках. Вітражі з Варшави (1895 рік), старовинні бронзові люстри, різьблена кафедра — усе зберегло дух епохи.

А ще тут є пам’ятна дошка Іоахіму Потоцькому — саме він, за переказами, похований під самим порогом костелу. Його внесок — не лише у красу храму, а й у його зміцнення.

Келії, двері, склепіння: деталі, що говорять

Поруч — корпус келій. Двоповерховий, із чотирисхилим дахом і стриманим бароковим фасадом. Вікна з сандриками, двері — масивні, з кованими гачками та засувами. Усередині — прохолодний коридор, склепіння, дерев’яні сходи. Тут усе справжнє.

Декор і атмосфера

Під час реставрацій у XVIII столітті ансамбль доповнили декоративною бароковою балюстрадою. Її видно над фасадом, біля воріт і в переході до келій. Навіть чавунні ліхтарі, встановлені пізніше, не вибиваються зі стилістики.

Східний фасад — простий, без прикрас. Але саме тут — овальне вікно з вітражем, що освітлює вівтар. Такі архітектурні рішення передають дух і глибину епохи.

Домініканський монастир сьогодні

Чи збереглися вузькі бійнички, про які писав Дмитро Малаков у 1988 році? Чи пережили вони реставрації 90-х і 2000-х років? Це ще потребує дослідження. Але одне безсумнівне: домініканський монастир у Мурафі — це не просто архітектурна пам’ятка, це жива історія, яку можна побачити на власні очі, відчути крізь фактуру стін і атмосферу століть.

Чому варто відвідати?

• Побачити рідкісний зразок подільського бароко.
• Доторкнутися до справжньої оборонної архітектури XVII–XVIII століть.
• Відчути дух епохи у кожній деталі: від вітража до дверної клямки.

Якщо ви цінуєте справжню історію — не пропустіть Мурафу.

Як дістатися до Мурафи?

Мурафа розташована в мальовничій частині Вінницької області, всього за 55 км на південь від обласного центру — міста Вінниця, і лише за 10 км від міста Шаргород.

• На авто:
  Найзручніше дістатися власним транспортом. Від Вінниці до Мурафи — приблизно 1 година їзди трасою через Тиврів або Жмеринку.
  Навігатор легко знайде маршрут за запитом “Мурафа, Шаргородський район”.

• Громадським транспортом:
  З Вінниці щодня курсують рейсові автобуси до Шаргорода. Далі можна скористатися місцевим таксі або доїхати попутним транспортом.

Заплануйте відвідини заздалегідь, адже архітектурна перлина Мурафи варта того, щоб побачити її на власні очі.

Хочете ще більше подорожей у глибини історії України? Слідкуйте за нашими публікаціями — і відкривайте маловідомі, але дивовижні місця разом з нами.