Літнє сонцестояння на Поділлі здавна зустрічали ніччю біля води й ватри. У народній традиції свято звуть Купала або Купайло; церковний день Іоана Предтечі з ним злився пізніше. Завідувачка навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля Вінницького педуніверситету Тетяна Пірус наголошує: на українській землі святкують саме Купала, а формула «Івана Купала» — пізніший, зокрема радянський, ярлик. Нижче — подільський сценарій за її поясненнями та описами вінницької реконструкції обряду.
Коли святкувати після реформи
За старим календарем народна дата часто збігалася з 7 липня. Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар церковний день Іоана Предтечі припадає на 24 червня. Пірус фіксує цей зсув для Вінниччини. Окремо лишається астрономічне сонцестояння (близько 21–22 червня) — саме до нього прив’язують реконструкції «живого вогню». У громаді варто звірити: хто тримає церковну дату, хто — ніч біля сонцестояння, хто — «стару» липневу пам’ять.
Що роблять: гільце, ватра, вінки, колесо
Головні дії, які Пірус називає для Купала:
- прикрашають купальське гільце (Купайлиця / Купало) і водять хороводи;
- розпалюють обрядове вогнище і стрибають через нього;
- дівчата пускають вінки на воду;
- пускають вогненне колесо на воду.
На Вінниччині гільце мало жіноче ім’я — Купайлиця, Катеринка, Маринонька — і перед завершенням обряду його топили. Свято завершували на сході сонця спогляданням, як сонце «купається».
Опис подільського обряду для фестивалю «Живий Вогонь» (за матеріалами з участю Пірус) додає побутові деталі: вранці дівчата плетуть вінки з лісових і польових квітів (барвінок, ромен, материнка, чебрець, волошки, мак тощо); парубки зрізають молоде деревце верби, закопують на майдані, обмотують колесо сіном. Після заходу сонця запалюють ватру з дуба й ясена, водять хороводи, стрибають, спускають вінки зі свічками, котять запалене колесо до води, ламають гільце й топлять стовбур. Частували варениками з вишнями.
Що символізує — і чого на Поділлі немає
Пірус застерігає від загальних ярликів. Зелень сама по собі «нічого не символізує» — силу несе саме обрядове гільце. Вогонь очищує в контексті купальського вогнища, а не будь-якої ватри. Вода поширює купальську силу. Окремо: у подільських купальських піснях і легендах образ цвіту папороті не зустрічається (Пірус). Фестивальні реконструкції інколи додають пошук «квітки папороті» як розважальний рядок програми — це не те саме, що етнологія Поділля. Для Шаргородщини папороть не обов’язкова.
Стрибок через вогонь — очищення; вінки на воді — сподівання на одруження; колесо — дія сили проти ворогів у трактуванні Пірус. Це етнологічне пояснення, не універсальний церковний канон.
Сьогодні на Вінниччині
Під час війни масові гуляння скромніші, але традицію відроджують громади й фестивалі на кшталт «Живий Вогонь» (видобування вогню тертям, реконструкція подільського Купайла) — як приклад реконструкції, не як туристичний маршрут.
Для Шаргородщини три питання до старших і БК:
- Як у селі називали купальське деревце?
- Чи топили гільце / чи лише ламали?
- Яку дату тримає громада цього року — 24 червня, ніч сонцестояння чи «стару» липневу?
Поруч у літньому циклі: Трійця / Зелені свята, далі Маковія і три Спаси. Рубрика «Свята».
Джерела
- Тетяна Пірус / i-vin.info. «Купала, але не Івана…». https://i-vin.info/news/kupala-ale-ne-ivana-%E2%80%94-yak-zminivsya-pidhid-do-svyata-na-vinnichchini-ta-v-ukrayini-zagalom–12672.html
- vlasno.info. Свято сонця / «Живий Вогонь», опис подільського обряду. http://vlasno.info/kultura/6/festivali/item/30414-sviato-sontsia-vidznachat-na-vinnytsk
- (загальноукраїнський фон, не опора по Поділлю) i-vin.info / «Автентична Україна» про купальські ритуали. https://i-vin.info/news/sogodni-vinnichani-vidznachayut-kupala-12675.html
